ВООЗ: кожна третя жінка у світі зазнавала партнерського чи сексуального насильства
Що сталося?
Звіт ВООЗ і партнерів ООН показує, що приблизно 840 мільйонів жінок у світі пережили насильство з боку партнера або сексуальні домагання — близько однієї третьої. За останні 12 місяців фізичного або сексуального насильства з боку інтимного партнера зазнали 316 мільйонів жінок (11%), а 263 мільйони постраждали від сексуального насильства з боку неінтимного партнера. Поширеність цього явища майже не змінилася з 2000 року; щорічне зниження складає лише 0,2%. Звіт ґрунтується на даних опитувань та досліджень 2000–2023 років, підготовлений ВООЗ і кількома програмами ООН.
Чому це важливо?
Насильство щодо жінок — системна проблема прав людини та здоров’я: воно спричиняє фізичні й психічні наслідки (небажані вагітності, інфекції, депресію) і впливає на покоління. Дані підкреслюють, що явище стартує рано — значна частина постраждалих — підлітки, а ризики зберігаються протягом життя. Виклики посилюються у менш розвинених країнах, у зонах конфліктів і під впливом кліматичних змін, тоді як фінансування програм попередження скорочується. Статистика також ймовірно занижена через стигму та мовчання жертв.
Що буде далі?
Автори наголошують на потребі посилити профілактичні стратегії та фінансування програм підтримки постраждалих. Дальші кроки мають включати масштабніші інтервенції, адресну допомогу підліткам і вразливим групам, а також заходи для зниження бар’єрів повідомлення про насильство. У звіті також закликають інтегрувати заходи з попередження у гуманітарні відповіді й боротися з дискримінацією за ознаками бідності чи інвалідності, що підсилює ризики.
Як це вплине на тебе?
Для окремих людей ці висновки означають підвищену увагу до ранніх ознак насильства, доступу до медичної, психологічної та правової підтримки та необхідність створення безпечних каналів повідомлення. Для громад і політиків — сигнал про потребу спрямування ресурсів на превенцію і допомогу. Через ймовірне недоповнення даних важливо враховувати, що реальна чисельність постраждалих може бути вищою, тож програми підтримки та захисту мають бути доступними й масштабованими.
