Трансформація українського ОПК: від держави до ринку та нових виробничих екосистем
Що сталося?
Український оборонно-промисловий комплекс за останні роки зазнав масштабної трансформації: він перейшов від державоцентричної моделі до децентралізованої екосистеми з сотнями приватних компаній, відновленим й розширеним виробництвом і прямим зворотним зв’язком між військовими та інженерами. За даними Міністерства оборони, обсяг ОПК зріс із приблизно 1 млрд доларів у 2022 році до 35 млрд доларів у 2025-му. Реформи включали відкриття ринку для приватних виробників, узгодження стандартів з НАТО, регуляторні й закупівельні зміни, впровадження прозорих електронних закупівель і цифрового маркетплейсу.
Чому це важливо?
Зміни у структурі та масштабі ОПК мають значення для національної та європейської безпеки. Розширення приватного сектору і стандартизація з НАТО підвищують виробничу спроможність і оперативність забезпечення військ. Нові можливості експорту дозволяють використовувати надлишкові потужності без шкоди для комплектації Збройних Сил. Також пріоритетні напрямки — дрони, РЕБ, ППО та роботизовані системи — відповідають сучасним загрозам, зокрема протидії безпілотникам.
Що буде далі?
За повідомленням Міноборони, наступні кроки включатимуть подальшу локалізацію виробництва, створення спеціального правового режиму Defence City для підтримки оборонного бізнесу та продовження узгодження стандартів з партнерами. Планується також нарощування виробництва ключових систем і розвиток міжнародної кооперації в сферах протиповітряної оборони та протидії дронам. Експорт лишатиметься можливим лише за умови повного задоволення потреб внутрішнього оборонного резерву.
Як це вплине на тебе?
Для громадян і бізнесу це означає більше можливостей для працевлаштування та участі в підрядних ланцюгах, зростання інвестицій у технічні галузі та появу спеціалізованих хабів оборонної промисловості. Для військових підрозділів — ширший вибір доступного оснащення завдяки маркетплейсу і прискореному постачанню. Водночас активна участь приватних компаній підвищує роль регуляторних і контрольних механізмів, щоб гарантувати пріоритет забезпечення Збройних Сил.
