15 країн ЄС використовують кредити SAFE для спільних оборонних проєктів з Україною

Що сталося?

Європейська комісія погодила другу групу національних планів у програмі SAFE на суму близько 74 млрд євро. Рішення охоплює низку країн — зокрема Естонію, Фінляндію, Грецію, Литву, Латвію, Польщу, Словаччину та Італію; раніше були схвалені плани для ще семи держав. Хоча кредити надаються лише країнам-членам ЄС, 15 із них планують реалізовувати частину оборонних проєктів спільно з Україною. Польща стане найбільшим бенефіціаром і отримає близько 47 млрд євро пільгових кредитів, частина яких буде спрямована на двосторонні та спільні з Україною ініціативи.

Чому це важливо?

Рішення відкриває значні фінансові ресурси для модернізації оборони в ЄС і формалізує участь України в проектах, що фінансуються через інструмент SAFE. Це посилює можливості посилення виробничих і логістичних ланцюгів між ЄС і Україною, дозволяє координацію капіталовкладень і спільних програм виробництва техніки та озброєння. Для ЄС це крок до більш скоординованої оборонної політики; для України — джерело технологічної і матеріальної співпраці без прямого отримання кредитів.

Що буде далі?

Надалі очікується початок реалізації узгоджених національних планів і запуск спільних проєктів, визначення конкретних контрактів і графіків постачань. Країни-бенефіціари, зокрема Польща, мають розподілити отримані кредитні кошти між національними і спільними ініціативами з Україною. Можливі подальші домовленості про двостороннє фінансування і технічну співпрацю, а також моніторинг використання кредитів Європейською комісією для забезпечення відповідності умовам SAFE.

Як це вплине на тебе?

Для громадян ЄС і України це означає потенційне посилення регіональної безпеки і збільшення виробничих замовлень у оборонній галузі, що може створювати робочі місця та підвищувати попит на суміжні послуги. Для українських підрядників і виробників — розширення можливостей співпраці та доступ до проєктів з фінансуванням і технологічною підтримкою. Для платників податків у країнах-донорках це відображається у державних бюджетних пріоритетах, а для споживачів — непрямо через зміни в економіці та оборонній промисловості.