Польща підписала закон про допомогу українцям і змінила правила соцдопомоги
Що сталося?
Президент Польщі Кароль Навроцький підписав новий закон про допомогу громадянам України, який вирішує їхній статус у Польщі після 30 вересня. Закон, екстрено підготовлений урядом і схвалений парламентом 17 вересня, подовжує легальність перебування біженців до 4 березня 2026 року. Він також посилює контроль над доступом до соціальних виплат, зокрема програми 800+, пов’язуючи виплати з професійною активністю та навчанням дітей у польській школі, з окремими винятками (наприклад, батьки дітей з інвалідністю). Додатково закон обмежує доступ дорослих громадян України до деяких медичних послуг, зокрема реабілітації, стоматології та певних лікарських програм.
Чому це важливо?
Закон формалізує статус великої групи українців у Польщі та визначає умови отримання соціальної допомоги й медичних послуг. Це впливає на права та обов’язки біженців і на витрати польського бюджету. Пов’язування виплат із працевлаштуванням і навчанням змінює критерії отримання підтримки і може змінити підхід до інтеграції. Обмеження в медичній сфері означають, що частина допомоги, раніше доступна за ширшими умовами, буде доступна лише за новими правилами, що важливо для планування послуг і реєстрації осіб у системах охорони здоров’я.
Що буде далі?
Уряд і місцеві органи мають адаптувати процедури для перевірки прав на виплати та доступу до послуг, а також інформувати населення про нові критерії. Особи, які отримують або претендують на допомогу, повинні підтверджувати професійну активність або шкільну участь дітей там, де це передбачено. Очікується практична імплементація контролю за програмою 800+ і перегляд доступу до окремих медичних послуг; також можуть з’явитися додаткові уточнення щодо винятків і механізмів перевірки.
Як це вплине на тебе?
Якщо ви громадянин України в Польщі або залежите від підтримки, це означає: легальне перебування продовжене до 4 березня 2026 року, але доступ до деяких виплат та медпослуг може вимагати виконання нових умов. Потрібно слідкувати за вимогами щодо працевлаштування або навчання дітей, збирати потрібні документи і звертатися до місцевих центрів, щоб з’ясувати право на конкретні програми. Тим, хто отримує широку медичну допомогу, варто перевірити, чи вплинуть обмеження на доступ до лікування.
