ООН: масштаби насильства та обмежень прав жінок у глобальній статистиці
Що сталося?
Щороку близько 4 мільйонів дівчат піддаються жіночому обрізанню, з них 2 мільйони — до п’яти років. Загалом понад 230 мільйонів жінок зазнали генітальних каліцтв; 63% випадків — в Африці, 35% — в Азії, 3% — на Близькому Сході. Звіт Gender Snapshot 2025 також вказує, що кожна восьма жінка зазнавала фізичного чи сексуального насильства від партнера. Натомість лише в 38 країнах мінімальний вік для вступу в шлюб становить 18 років, а в 63 країнах існують закони проти зґвалтування. Жінки витрачають у 2,5 раза більше часу на неоплачувану домашню та доглядову працю; у Північній Африці та Західній Азії цей розрив — у 4 рази. Лише 56,3% жінок у шлюбі мають повний контроль над репродуктивним здоров’ям.
Чому це важливо?
Дані вказують на системні порушення прав і здоров’я мільйонів жінок, що мають довгострокові наслідки для життя, безпеки й економічної участі. Високі показники каліцтва, насильства в сім’ї та дитячих шлюбів сигналізують про потребу в захисті і правових заходах. Нерівномірний розподіл неоплачуваної праці обмежує можливості жінок для освіти та працевлаштування. Неповний контроль над репродуктивним здоров’ям впливає на охорону материнства і доступ до медичних послуг, попри зниження материнської смертності з 2000 по 2023 роки на 39,3%.
Що буде далі?
Звіт може стимулювати уряди, організації охорони здоров’я та громадянське суспільство посилити законодавчі, освітні та програмні заходи: встановлення мінімального віку шлюбу, криміналізація каліцтва та зґвалтування, покращення доступу до репродуктивних послуг і програм зменшення гендерної нерівності в домашній праці. Міжнародні агенції та донори можуть переорієнтувати фінансування на профілактику насильства, підтримку постраждалих і просвітницькі кампанії. Моніторинг та збір даних залишатимуться ключовими для вимірювання прогресу.
Як це вплине на тебе?
Для окремих людей ці дані означають підвищений ризик фізичної шкоди, обмеження свобод і слабший доступ до медичних та правових послуг. Для громад і роботодавців — потребу в політиках, що підтримують рівний розподіл праці та захист прав жінок. Для політиків і служб — аргументи для посилення законодавства, програм охорони здоров’я та соціальної підтримки. Для суспільства в цілому — сигнал про потребу в сталих змінах, аби зменшити масштаби насильства та дискримінації.
