Як Росія втрачає контроль над ресурсами: зростаюча економічна залежність від Китаю

Що сталося?

Служба зовнішньої розвідки України повідомляє про поглиблення економічної залежності Росії від Китаю через великі сировинні проєкти на Далекому Сході й у Сибіру. Як приклад наводять Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі, яке розробляє спільне підприємство En+ Group та китайська Shenhua Group. Видобуток розрахований на сто років, з 2027 року планується щорічний експорт п’яти мільйонів тонн вугілля до Китаю. Для цього будують трасу, що пройде поблизу сіл і заповідних територій, а ключові робочі позиції займають китайські фахівці. Також відзначають інтенсивну експансію китайського бізнесу в туризмі навколо Байкалу та купівлю земель на узбережжі.

Чому це важливо?

Це важливо, бо великі проєкти змінюють економічну й екологічну баланс у регіонах та посилюють залежність Москви від китайського попиту й інвестицій. Надання податкових пільг і передачі ключових операцій іноземним партнерам зменшують доходи місцевих громад і держави, підривають контроль над ресурсами і можуть спричиняти екологічні ризики через будівництво та вирубку лісів. Туристична експансія та купівля земель теж змінюють місцеву економіку й демографію, що посилює вплив Китаю в прикордонних регіонах.

Що буде далі?

У середньостроковій перспективі очікується розширення інфраструктурних проєктів для транспортування ресурсів до Китаю та зростання обсягів експорту. Це може супроводжуватися новими податковими пільгами, передачами управлінських функцій іноземним компаніям і подальшим входженням китайських інвесторів у туризм і нерухомість. Також можливі протести місцевих громад через екологічні та соціальні наслідки, а бюрократичні процеси можуть затримувати або змінювати маршрути й умови реалізації проєктів.

Як це вплине на тебе?

Для жителів регіонів це означає ризики погіршення екології, втрату традиційних робочих місць і обмежений доступ до вигод від проєктів через переваги іноземних спеціалістів. Для українських і міжнародних споживачів енергоносіїв та інвесторів — потенційні зміни на ринках сировини й логістичні перетасовки. Політично це посилює аргументи про вразливість російської економіки та потребу моніторингу зовнішніх інвестицій у стратегічні сектори.