Девадасі в Карнатакі: від релігійної посвяти до експлуатації секс-праці
Що сталося?
У південній Індії, зокрема в штаті Карнатака, жінки, посвячені у традиції девадасі (слуги/наречені бога), часто опиняються в ситуації хронічної бідності й експлуатації, через що частина з них стає секс-працівницями. Розповіді жінок, як-от Чандріка, свідчать про випадки обману, примусу чи соціального тиску: після церемонії дівчат іноді відправляють у борделі або вони вимушені шукати заробітку, приймаючи багато клієнтів на день. Дослідження і місцеві НГО фіксують, що посвячення тривають нелегально та таємно, а багато девадасі походять з маргіналізованих груп і позбавлені житла й освіти.
Чому це важливо?
Ця практика поєднує релігійну традицію з сучасними формами експлуатації й має наслідки для здоров’я, безпеки та прав жінок. Невикористання засобів захисту збільшує ризики ВІЛ та небажаної вагітності; бідність і соціальна стигма обмежують доступ до освіти, працевлаштування й юридичного захисту. Попри існуючі заборони, посвячення відбуваються таємно, що ускладнює виявлення та допомогу постраждалим і підриває зусилля з ліквідації практики.
Що буде далі?
Уряд і місцеві організації проводять опитування та інформаційні кампанії, спрямовані на виявлення та припинення нових посвячень; деякі місцеві лідери заявляють про зменшення кількості активних девадасі. НГО, як Sakhi Trust, продовжують надавати підтримку жінкам, виявляти випадки незаконних церемоній і допомагати з медичним обстеженням, освітою та альтернативними джерелами доходу. Проте повністю позбутися практики складно через таємність обрядів, економічні мотиви родин і соціальні норми.
Як це вплине на тебе?
Якщо ви не пов’язані з регіоном, прямого впливу немає, але тема важлива для розуміння перетину традицій і сучасної експлуатації прав людини. Для фахівців у сфері прав людини, охорони здоров’я або розвитку це сигнал про потребу цілеспрямованих програм: пошук і захист вразливих дівчат, підтримка альтернативного заробітку, медична допомога та інформаційні кампанії щодо прав і ризиків. Для громадськості — нагадування про складність боротьби з практиками, що живуть у тіні соціальних та економічних умов.
