Боргова стратегія України 2026–2028: очікувані щорічні виплати та ризики
Що сталося?
Уряд затвердив боргову стратегію на 2026–2028 роки, згідно з якою щорічні витрати на погашення та обслуговування держборгу складатимуть у середньому 1,193 трлн грн (приблизно 10,4% від прогнозованого ВВП). У документі наведено річні показники: 2025 — 1,05 трлн грн (11,7% ВВП), 2026 — 1,17 трлн грн (11,3%), 2027 — 1,26 трлн грн (10,5%), 2028 — 1,29 трлн грн (9,5%). Стратегія підкреслює покращення структури боргу з нижчою середньозваженою ставкою (4,9% улітку 2025) та значну частку зовнішніх запозичень — близько 75% загального боргу, 77% номіновані в іноземній валюті.
Чому це важливо?
Документ визначає бюджетні навантаження на найближчі роки: витрати на держборг співставні з видатками на пенсії та соціальні програми. Висока частка валютного боргу підсилює валютні ризики стійкості боргу, а прогноз МВФ (борг понад 110% ВВП у 2026) свідчить про можливий тиск на фіскальну стійкість. Одночасно зниження середньозваженої ставки та доступ до пільгових запозичень пом’якшують витрати на обслуговування і дають час для фіскальної адаптації.
Що буде далі?
Уряд і Мінфін реалізуватимуть політику, виходячи з цієї стратегії: планується підтримувати доступ до міжнародного фінансування, продовжувати залучення на пільгових умовах і утримувати внутрішній ринок як джерело ліквідності (чисте фінансування з 2022 до 2 кв. 2025 — 659 млрд грн). Моніторинг валютних ризиків і робота над диверсифікацією джерел фінансування залишаться пріоритетом. Динаміка виплат і співпраця з партнерами визначатимуть можливі коригування стратегії.
Як це вплине на тебе?
Для громадян це означає, що частина державних ресурсів у найближчі роки буде спрямована на обслуговування боргу, що може обмежувати додаткові витрати на соціальні програми або вимагати фіскальної економії. Зниження вартості боргу теоретично зменшує ризик різкого скорочення послуг, але високий рівень валютного боргу підвищує залежність від зовнішніх умов і курсових коливань, що може впливати на макроекономічну стабільність і купівельну спроможність населення.
