НБУ вводить «позиковий ліміт» для реструктуризації зовнішніх кредитів
Що сталося?
Національний банк України запровадив «позиковий ліміт» — новий стимулюючий механізм для бізнесу. Ліміт дорівнюватиме сумі валюти, яку компанія отримає за зовнішнім кредитом або позикою на рахунок в українському банку після 1 січня 2026 року. В межах цього ліміту підприємства зможуть погашати «старі» кредити (взяті до 20 червня 2023 року), виплачувати проценти, розраховуватися за імпорт, повертати передоплати та фінансувати закордонні підрозділи й репатріювати дивіденди у встановлених межах. Визначено правила зменшення ліміту при погашенні основної суми та обмеження переказів для погашення позик.
Чому це важливо?
Механізм дозволяє полегшити реструктуризацію старих зовнішніх боргів українських компаній і підвищити гнучкість у використанні залучених ресурсів. Це створює правову основу для перетікання нових іноземних запозичень у механізми обслуговування попередніх позик і може сприяти залученню додаткового фінансування до економіки. Важливо, що нові кредити мають відповідати існуючим вимогам НБУ, зокрема граничній ставці 12% річних і забороні дострокових платежів.
Що буде далі?
Постанови набрали чинності 14 січня; далі банки та бізнес мають імплементувати нові правила на практиці: оформлювати валютні надходження на рахунки в українських банках і здійснювати операції в межах «позикового» ліміту згідно з вимогами. Регулятор вже пов’язав ліміт з раніше запровадженими інвестиційним та донатним лімітами як частину стимулюючої лібералізації. Очікується, що компанії погоджуватимуть умови нових запозичень з банками з урахуванням цих правил.
Як це вплине на тебе?
Якщо ви працюєте у сфері експорту, імпорту або корпоративного фінансування, нові правила можуть змінити доступність та порядок погашення зовнішніх кредитів і управління валютою на рахунках в Україні. Для продавців/виробників додатково дозволено повертати валюту на рахунки фізичних осіб за непоставлені товари за умов, що сума повернення не перевищує початкової вартості та відповідає законодавству про захист прав споживачів. Це вплине на процедурні аспекти валютних операцій і планування платежів, але не створює додаткового попиту на валюту за рахунок механізму повернень.
