Пілотні академічні ліцеї та нова траєкторія вступу: кого торкнеться реформа старшої школи
Що сталося?
У 2029 році до вищих навчальних закладів України вступатимуть лише випускники пілотних академічних ліцеїв — приблизно 15 тисяч осіб, що майже в 13 разів менше, ніж у 2025 році (200 тисяч). Заступниця міністра освіти Надія Кузьмичова повідомила, що учні таких ліцеїв проходитимуть трирічне поглиблене навчання для підготовки до вступу, а потім три роки здобуватимуть бакалаврат у виші. З 1 вересня 2026 року в ліцеях запровадять кар’єрних радників, а другий етап реформи старшої школи стартує у 79 закладах з можливістю обирати траєкторії та профільні предмети. Визначений перелік ліцеїв охоплює заклади з 23 областей і Києва; вони отримають фінансування на оснащення класів і лабораторій.
Чому це важливо?
Реформа змінює підхід до профорієнтації та відбору абітурієнтів, створюючи модель «старшої профільної школи» з підсиленою підготовкою до конкретних фахів. Це означає інший баланс між попитом на місця у вишах і пропозицією випускників: замість масового вступу може сформуватися обернена конкуренція за підготовлених ліцеїстів. Запровадження кар’єрних радників і фінансування оснащення має підвищити якість підготовки та зв’язок школи із ринком праці й вищою освітою.
Що буде далі?
До 2026 року триває впровадження другого етапу реформи у 79 ліцеях і підготовка до запуску кар’єрних радників. У 2026–2029 роках мають завершитися експерименти й оцінка результатів пілотного проєкту, після чого можливі корективи в масштабуванні моделі або критерії відбору ліцеїв. Виші та регіони готуватимуть програмне та інфраструктурне забезпечення для роботи «нульових курсів» і прийому випускників ліцеїв.
Як це вплине на тебе?
Якщо ти учень старших класів або батьки, реформа змінює шлях до вишу: вибір профільної траєкторії і якісна підготовка в ліцеї стануть важливішими для успішного вступу. Для абітурієнтів з пілотних ліцеїв можуть діяти додаткові пільги (гранти, оплата гуртожитку, споживча допомога) під час проходження «нульового курсу». Для шкіл це означає потребу в адаптації програм і співпраці з вишами; для вишів — конкуренцію за обмежену кількість підготовлених випускників.
