Рахункова палата: Бюро економічної безпеки не виконує превентивні функції

Що сталося?

Рахункова палата повідомила, що за чотири роки роботи Бюро економічної безпеки (БЕБ) здебільшого займалося розслідуванням уже скоєних злочинів, а не протидією ризикам. Причинами названо прогалини в законодавстві, брак фінансування та кадрів, а також відсутність належної координації з боку Кабміну. Нормативно-правова база лишається неповною, через що БЕБ не змогло виконати низку функцій, зокрема превентивну. Бюро надало 1 778 рекомендацій з оцінкою ризиків на 22,9 млрд грн, але не отримало жодної реакції від інших органів. Станом на 2024 рік із 24 передбачених територіальних управлінь працювали лише 9. Фінансування в середньому задовольнялося лише на 20%, з освоєнням 66,3% виділених коштів у 2021–2024 роках (2,2 млрд грн), майже 1,1 млрд грн повернуто до бюджету.

Чому це важливо?

Це важливо, бо ефективність БЕБ прямо впливає на здатність держави запобігати економічним ризикам, шахрайству та корупційним схемам. Якщо Бюро не виконує превентивні функції, зростає ймовірність повторних або масштабніших економічних правопорушень, що призводить до фінансових втрат для держави та бізнесу. Прогалини в законодавстві підривають координацію між органами влади та роблять рекомендації БЕБ формальними, без механізмів реалізації. Нестача персоналу і невикористані виділені кошти свідчать про операційну неготовність органу виконувати стратегічні завдання з економічної безпеки.

Що буде далі?

Далі можливі кілька сценаріїв: ухвалення доповнень до нормативно-правової бази, що закріплять обов’язок інших органів реагувати на рекомендації БЕБ; збільшення фінансування та комплектування персоналу для розгортання територіальних управлінь; або збереження статус-кво з подальшим зниженням ефективності роботи і поверненням коштів до бюджету. Також можлива ініціатива Кабміну щодо кращої координації та контролю виконання рекомендацій. Який із сценаріїв реалізується, залежатиме від політичної волі та бюджетних пріоритетів.

Як це вплине на тебе?

Для громадян і бізнесу це означає підвищений ризик економічних правопорушень, слабший захист від шахрайства та меншу ефективність превентивних заходів держави. Компаніям може загрожувати більша ймовірність фінансових втрат або участі у ризикових схемах без своєчасного втручання контролюючих органів. Для платників податків невиконання функцій БЕБ і повернення коштів до бюджету свідчить про неефективне використання ресурсів, що може впливати на розподіл державних видатків у майбутньому.