Російські спецслужби планують використати «Friedensbewegung» для антиукраїнської кампанії під час Мюнхенської конференції

Що сталося?

Головне управління розвідки повідомило про намір російських спецслужб провести масштабну гібридну кампанію напередодні та під час Мюнхенської конференції з безпеки (13–15 лютого 2026). Кампанія має залучати пацфістські рухи в Європі, зокрема мережу Friedensbewegung, для організації вуличних антиукраїнських акцій і скоординованої інформаційної активності. У повідомленні названі конкретні діячі, пов’язані з рухом — Єлена Колбаснікова, Макс Шлунд (Ростислав Теслюк) і В’ячеслав Зеєсвальд — яких ГУР пов’язує з російськими спецслужбами та прокремлівськими наративами. За даними розвідки, деякі з активних учасників уже втекли до Росії після слідчих дій у Німеччині.

Чому це важливо?

Інформація свідчить про використання історично антимілітарних рухів для просування російської пропаганди та дискредитації підтримки України в Європі. Це може підривати єдність позицій ЄС і НАТО щодо допомоги Україні та впливати на громадську думку під час міжнародної безпекової події. Виявлені зв’язки окремих активістів із російськими спецслужбами вказують на скоординовану операцію, що поєднує вулицю та цифрові платформи для просування тез, які виправдовують агресію та закликають до припинення допомоги Україні.

Що буде далі?

Під час та після конференції слід очікувати посилення інформаційної активності та вуличних акцій, спрямованих на дискредитацію української позиції та західної підтримки. Є ймовірність, що наративи будуть адаптуватися під локальні контексти і маскуватися під мирні ініціативи. Від державних органів та організаторів конференції залежатиме моніторинг подій, реагування на дезінформацію і координація заходів безпеки. Можливі також подальші викриття інших фігурантів та мереж, залучених до кампанії.

Як це вплине на тебе?

Якщо ви берете участь у Мюнхенській конференції, слід очікувати інформаційного тиску та можливих провокацій на площах і в соцмережах; важливо перевіряти джерела інформації і уникати поширення неперевірених матеріалів. Для організацій і журналістів це сигнал посилити фактчекінг і кібергігієну. Громадянам у Європі варто бути обачними щодо апеляцій до «миру» як виправдання припинення допомоги Україні й критично оцінювати, хто організовує публічні акції та які повідомлення вони просувають.