Санкції зменшили нафтові доходи Росії на ~20% у 2025 році
Що сталося?
Financial Times повідомляє, що у 2025 році доходи Росії від енергоносіїв скоротилися приблизно на 20% порівняно з 2024 роком. Це пов’язано зі значним розширенням знижок на російську нафту — розрив між Brent та маркою Urals виріс до понад $24 за барель, тоді як у попередні два роки становив близько $15. Санкції США проти «Роснафти» та «Лукойлу» підвищили ризики для покупців і посилили тиск на ціни. У результаті уряд РФ зазнав суттєвого падіння енергетичних надходжень, що в сукупності з високими військовими витратами спричинило бюджетний дефіцит.
Чому це важливо?
Нафтові доходи традиційно складають значну частку російського бюджету; падіння надходжень підриває фінансову стійкість держави та здатність фінансувати військові витрати. Зростання дисконту Urals відносно Brent вказує на труднощі з реалізацією російської нафти на світовому ринку й підвищені витрати на утримання експортних потоків. Наслідком є зміщення географії продажів, тиск на бюджетні показники та необхідність вдаватися до фіскальних заходів для покриття дефіциту.
Що буде далі?
Дальші сценарії залежать від подальшої еволюції санкцій, реакції покупців та ринкових цін. Якщо санкції посиляться, Москва може бути змушена шукати альтернативні маршрути експорту, знижувати обсяги поставок або погоджувати ще більші знижки. У короткому періоді втримання частки ринку вимагатиме збереження дисконту, тоді як бюджетна ситуація може примусити до подальшого підвищення податків і скорочення видатків. Обсяги експорту й ціни залишаються ключовими факторами для подальшої динаміки.
Як це вплине на тебе?
Для споживачів нафта і газ у світі формують ціни на пальне та енергію; зміни балансів пропозиції і попиту можуть впливати на світові ціни, але прямий ефект залежить від загальної кон’юнктури ринку. Для країн, що імпортують російську нафту, зміни в географії постачань і умовах контрактів можуть означати інші постачальницькі ланцюги або коливання цін. Для України та Європи тиск на російські доходи означає посилення можливостей санкційної політики, але також потребу стежити за нестабільністю енергетичних потоків і ціноутворенням.
