Журналіст Грозєв: у ГУР могли мати пристрій, що викликає «гаванський синдром»
Що сталося?
Журналіст-розслідувач Христо Грозєв повідомив, що представник української військової розвідки нібито стверджував про наявність у Головного управління розвідки МО України пристрою, який провокує симптоми, відомі як «гаванський синдром». За його словами, апарат нібито придбали у росіян або в розробці використовувалися російські компоненти. Грозєв також зазначив, що ГУР намагалося продати або обміняти цей прилад заради фінансової підтримки для спецоперацій, і що розвідники радилися, чи передавати його за часів адміністрації Байдена чи чекати можливого приходу Трампа. Після публікації автор уточнив, що інформація може стосуватися дещо іншого пристрою й походження має бути підтверджене.
Чому це важливо?
Питання походження та поширення приладів, які нібито можуть спричиняти неврологічні симптоми, мають міжнародні та безпекові наслідки. Якщо такий пристрій існує й переходить між державними або недержавними акторами, це створює ризики для дипломатів і співробітників розвідки, підриває довіру між союзниками й може змінити пріоритети контррозвідувальних і медичних розслідувань. Заяви Грозєва також впливають на публічне розуміння подій, оскільки журналіст пов’язує окремі інциденти з розробкою або торгівлею такими технологіями.
Що буде далі?
Подальші кроки залежать від розслідувань журналістів і офіційних заяв розвідок та урядів. Можливі підтвердження або спростування походження пристрою через додаткові витоки, технічний аналіз компонентів чи офіційні розслідування. Також очікувані коментарі від українських і американських відомств щодо наявності, передачі або використання подібних апаратів, а також можливі внутрішні перевірки практик обміну обладнанням і фінансування спецоперацій.
Як це вплине на тебе?
Для пересічних громадян прямий вплив навряд чи відчутний, але тема може впливати на інформаційний простір, довіру до спецслужб і політичні дискусії про безпеку. Якщо підтвердять міжнародне розповсюдження такого обладнання, це може змінити підходи до захисту диппредставництв та співробітників, призвести до посилення контррозвідки й медичного моніторингу працівників, а також до політичних наслідків у відносинах між країнами.
