Зміни валютних вкладів населення та накопичення валютної ліквідності бізнесом
Що сталося?
У III кварталі загальні кошти фізичних осіб на рахунках банків зросли до 1 330 млрд грн порівняно з 1 228 млрд грн у I кварталі. Водночас валютна частка вкладів населення у гривневому еквіваленті знизилася з максимуму 448 млрд грн у II кварталі до 446 млрд грн у III кварталі — скорочення на 2 млрд грн. Натомість юридичні особи нарощували як загальні, так і валютні кошти: їхні загальні ресурси зросли з 1 529 млрд грн у I кварталі до 1 553 млрд грн у III кварталі, а валютні кошти — з 425 млрд грн до 448 млрд грн за той же період.
Чому це важливо?
Рух валютних вкладень фізичних та юридичних осіб відображає різні поведінкові та операційні мотиви. Для населення невелике скорочення валютних залишків може вказувати на попит на готівкову валюту або переведення в гривневі інструменти. Для бізнесу зростання валютної ліквідності сигналізує підготовку до імпортних платежів, обслуговування зовнішніх зобов’язань або хеджування валютних ризиків. Такі зміни впливають на банківську ліквідність, пропозицію валюти на ринку та ризики, пов’язані з платформами для збереження заощаджень.
Що буде далі?
На найближчі квартали можливі подальші коливання валютних залишків населення залежно від валютних курсів, попиту на готівку й умов депозитних програм. Бізнес може продовжити накопичення валютної ліквідності перед піковими імпортними періодами або за потреби для розрахунків по зовнішніх зобов’язаннях. Банки та регулятор можуть реагувати політикою ліквідності та комунікацією щодо валютних ризиків, а також модифікацією умов депозитів, що вплине на потоки між гривнею та валютою.
Як це вплине на тебе?
Якщо ви фізична особа, невелике зменшення валютних вкладень населення не означає масових змін, але може відобразити підвищену активність із купівлі готівкової валюти або перекладу в гривню; варто переглянути співвідношення заощаджень і врахувати можливі коливання курсу. Якщо ви представляєте бізнес, зростання валютної ліквідності означає доступніші ресурси для імпорту та зовнішніх розрахунків, але також підвищену потребу в управлінні валютними ризиками та ліквідністю.
