
Зростання материнської смертності в Україні під час війни
Що сталося?
ООН через Фонд народонаселення (UNFPA) зафіксувала суттєве зростання материнської смертності в Україні в період 2023–2024 років. За даними фонду, показник зріс з 18,9 до 25,9 смертей на 100 тисяч живонароджених — приблизно на 37–40%. Також збільшилася частка вагітних з важкими ускладненнями: на 44% зросли випадки розриву матки, на 12% — гіпертензії; високим залишався рівень кесаревих розтинів, особливо в прифронтових регіонах. UNFPA пов’язує погіршення з пошкодженнями медичної інфраструктури, зокрема руйнуванням або пошкодженням понад 80 пологових і неонатальних центрів та понад 2760 медзакладів в межах повномасштабного вторгнення.
Чому це важливо?
Підвищення материнської смертності свідчить про погіршення доступу до безпечної перинатальної допомоги та про зниження якості медичних послуг під час воєнного конфлікту. Це показник безпеки та функціонування системи охорони здоров’я: пошкодження пологових будинків і дефіцит персоналу або обладнання напряму впливають на ризики для матерів і новонароджених. Зростання ускладнень та смертності також вказує на накопичення довгострокових наслідків війни для громадського здоров’я і може ускладнити відновлення сектору охорони здоров’я.
Що буде далі?
UNFPA та інші гуманітарні організації можуть посилити моніторинг, доставку медичної допомоги та відновлення пошкоджених пологових закладів, а місцева система охорони здоров’я — адаптувати маршрути надання перинатальної допомоги під бойовими умовами. Міжнародне право закликає захищати медичні заклади й працівників, тож можливі політичні й дипломатичні заходи для зменшення атак на інфраструктуру. Також рекомандації можуть включати збільшення фінансування для забезпечення доступу до безпечних пологів і тренінгів для медперсоналу в кризових регіонах.
Як це вплине на тебе?
Якщо ви вагітна або маєте близьких, планування пологів слід обговорити з лікарем з урахуванням безпеки регіону та доступності медзакладів. Можуть бути потрібні альтернативні маршрути для отримання допомоги, консультації із перинатальними службами та використання наявної гуманітарної підтримки. Для громадян загалом це сигнал про необхідність підтримки відновлення медичної інфраструктури та захисту медичних закладів у військовий час.







